Назад В Майбутнє - Не В Тому Суть

Спини бажання, не спіши —
Воно згорить у глибині.
Не клич мене, і не підходь —
Осінній день усе забрав.

Я не прошу: «Вернись назад»,
Між нами — тиша й листопад.
Моя душа вже не болить,
Та тінь того дня не згасає

Не в тому суть, не в тому суть,
Що ніч зависла у вікні.
А в тім, що стали ми чужі —
Різні серця, як день і ніч.
Це не любов, а тінь журби,
Це біль прощання без доби.
Як пізня осінь — без тепла,
Де згасла мрія, що жила.

На гілці — намисто з плодів,
Осінній сум в душі засів.
Ти іншу вже тримаєш там,
А я мовчу новим вітрам.

Я не прошу: «Вернись назад»,
Між нами — тиша й листопад.
Моя душа вже не болить,
Та тінь того дня не згасає

Не в тому суть, не в тому суть,
Що ніч зависла у вікні.
А в тім, що стали ми чужі —
Різні серця, як день і ніч.
Це не любов, а тінь журби,
Це біль прощання без доби.
Як пізня осінь — без тепла,
Де згасла мрія, що жила.

Не в тому суть, не в тому суть,
Що ніч зависла у вікні.
А в тім, що стали ми чужі —
Різні серця, як день і ніч.
Це не любов, а тінь журби,
Це біль прощання без доби.
Як пізня осінь — без тепла,
Де згасла мрія, що жила.