Без Обмежень - Зорі Запалали

Ти була лагідна як море,
Ти недосяжна наче небо,
Така цнотлива і прозора,
І сонце прохолодніше за тебе.

І всесвіт сяє твоїм світлом,
Відлуння в горах – шепіт твого сну,
А я, захочеш, стану вітром,
Зловити б тільки посмішку одну.

Чому так зорі запалали,
Зорі запалали, мені?
Чому так зорі запалали,
Зорі запалали, на весні?
Як нам зорі запалали,
Зорі запалали, ясні...

Коли туману вже не стало,
А сонце пробивається крізь сни,
Не прокидайся ще зарано,
Не прокидайся, трохи ще поспи.

Закрию промені собою,
Побудь зі мною прошепчу,
Дай я надихатись тобою,
Дай я намріюсь, досхочу

Чому так зорі запалали,
Зорі запалали, мені?
Чому так зорі запалали,
Зорі запалали, на весні?
Як нам зорі запалали,
Зорі запалали, ясні...

Чому так зорі запалали,
Зорі запалали, на весні?
Як нам зорі запалали,
Зорі запалали, ясні...