Kozak Siromaha - Людського

Люди так люблять боротися з вітряками
Люди ховають любов десь між зірками

Люди мовчать, коли світлякає
Люди, що добрі, ідуть від нас світляками

Бувають часи, що не лишилось нічого
Головне, щоб в людині щось лишилось людського
Бувають часи, що не лишилось нічого
Головне, щоб в людині щось лишилось людського

Остання крапля совісті не йде із серця
Остання крапля честі, кликне - озветься
Остання крапля мудрості ще не розстала
Остання крапля болю не змита з кинджала
Остання крапля совісті не йде із серця
Остання крапля честі, кликне - озветься
Остання крапля мудрості ще не розстала
Остання крапля болю не змита з кинджала

Бувають часи, що не лишилось нічого
Головне, щоб в людині щось лишилось людського
Бувають часи, що не лишилось нічого
Головне, щоб в людині щось лишилось людського

Кинь, хай проросте
Люди не забудуть навіть серед пустель
Проростають руди в скелі кам'яній
Навіть тут можуть квіти, та не по-людськи
Якщо того захочем