Іво Бобул - Буває Так

Буває так, що доля співає,
А хтось не цінує її кожну мить,
Буває так, що час догорає,
Та кожну хвилину в нім радість бринить,
Я не хочу чекати, як на землю впаде небо,
І я хочу жити і кохати,
І більш нічого мені не треба.
Буває так, що життя пропливає, перед очима,
Як одна мить, буває так, що серце кохає,
Та десь в глибині, гірко щемить.
Я не хочу чекати, як на землю впаде небо,
Я хочу жити і кохати
І більш нічого мені не треба.
Я не хочу чекати,
Як на землю впаде небо,
Я хочу жити і кохати
І більш нічого мені не треба.
Я хочу жити і кохати
І більш нічого мені не треба.
Не треба.